Читати книгу - "Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України"

Ведмідь – одна з тварин, зображення яких також використовували в українській геральдиці. Зазвичай ведмідь інтерпретується як символ сили, хитрості і лютості у захисті вітчизни. Саме цей величний звір зображений на гербі сучасного Закарпаття.

Герб Закарпатської області був затверджений 18 грудня 1990 р.: «Герб Закарпатської області має форму розтятого щита. У правій частині – сім рівних горизонтальних смуг із чергуванням лазурового й золотого, з яких перша смуга лазурова, друга – золота; у лівій частині в срібному полі – зображення червоного ведмедя, що стоїть на задніх лапах і дивиться вліво».

Існують три основні тлумачення герба Закарпаття:

1) нібито сім смуг, синіх і жовтих, нагадуючи Україну, означають сім головних річок краю – Тису, Тересву, Ріку, Тереблю, Боржаву, Латорицю, Уж, а ведмідь – типовий представник фауни Карпатських гір;

2) сім смуг означають єдність семи колишніх комітатів Закарпаття, а поєднання срібного та червоного кольорів відбулося під впливом чеської та словацької геральдики;

3) ведмідь – це давній геральдичний символ герба Петра Петровича, наджупана земплинського й ужанського XIV ст., який потрапляє у ХХ ст. в герб Підкарпатської Русі.

У густих лісах, де зараз розташований Берлін, над усіма звірами царював колись ведмідь, втілення сили й мудрості. Відтоді його зображення можна зустріти скрізь у Німеччині – на поштових марках і в сувенірних крамницях. Хоча ведмедя розміщують не лише на гербах німецьких земель, часто й інших лісових місцевостях, бурого ведмедя, наприклад, бачимо на гербі Карелії.

Лисиця в геральдиці традиційно є символом проникливості, хитрості, прозорливості. Зображена вона на гербі міста Лисичанськ, що в Луганській області. У центрі на щиті герба зображено золотисту лисицю, що сидить на шматку кам’яного вугілля на пам’ять про Лисячий Буєрак, де вперше в Донбасі була знайдена ця копалина. Тлом для лисички служать смуги трьох кольорів: жовтого, синього та малинового – це кольори міського прапора.

Лісові тварини, такі як лось, косуля, бобер, кабан, заєць, характерні для європейської геральдики. На гербах Нижнього Новгорода, білоруського Гродно поміщений олень, що скаче, як символ справедливості, шляхетності й сили. За переказом, католицький святий Губерт став зразковим християнином після того, як на полюванні побачив знамення – оленя із золотим хрестом між рогами. Оскільки поряд із Гродно були розташовані багаті мисливські угіддя Біловезької і Гродненської пущі, оленя святого Губерта обрали символом міста.

Бобер присутній на гербі міста Бібрка, що у Львівській області. Як вважають історики, це місто над річкою Боберка було засновано у XV ст. Назва річки, від якої походить і назва міста, згадується в літописних джерелах ще 1211 р.: очевидно, на той час долина Боберки була місцем княжих ловів, тобто полювань на бобрів. 1569 р. король Сигізмунд-Август надав Бібрці привілей на користування магдебурзьким правом. Судячи з усього, тоді ж для міста було затверджено герб із зображенням бобра з галузкою в зубах.

Досить сумирна тваринка – ховрах – зображена на гербі міста Куп’янськ Харківської області. Ховрах сидить на золотому тлі на знак того, що «таких звірят в околицях сього міста доволі є».

Якщо лев – цар звірів, то орел – цар птахів, і трапляється на гербах не рідше. Виникнення цього символа пов’язують із об’єднанням Ассірії та Мідії 598 р. до н.е. За іншою версією, і в Західній і в Східній Римській імперії символом був одноголовий орел, що перетворився після об’єднання імперій у двоголового. Він зустрічався на гербах багатьох держав, що вважали себе спадкоємцями Римської імперії. Серед них – герб Російської імперії, на якому орел стискав у кігтях атрибути імператорської влади.

…орел символізує владу, панування, верховенство та прозорливість (державну прозорливість). В язичницькі, античні часи орел служив символом божества або монарха. Так, у Давній Греції і Римі він належав відповідно Зевсу та Юпітеру, у персів зображення золотого орла несли на чолі війська або перед кортежем царя-полководця. Фараон Птолемей VIII (116–107 рр. до н. е.) зробив орла символом Єгипту і звелів вибити зображення орла на єгипетських монетах. Римські полководці мали зображення орла на своїх жезлах як знак верховенства над діючою армією (тобто наступальною, активною силою). Згодом, коли найбільш щасливі полководці ставали імператорами, орел був перетворений на символ верховної влади. Тому орел отримав в римському законодавстві офіційне найменування «римський птах».

Орел зображений на гербах кількох українських міст. Одне з них – Чернігів. Відомий чернігівський краєзнавець кінця XVIII ст. Опанас Шафонський вважав, що герб Чернігова й Чернігівської землі – малюнок чорного орла – був «руськими князями до навали татарської запроваджений».

Також віднаходимо цього птаха на давньому гербі Коломиї, що на Івано- Франківщині. 1395 р. місто одержало від польського короля Володислава Ягайла гербовий привілей, у якому наводився опис відзнаки міста: на червоному тлі увінчана короною орлина голова. Очевидно, цей герб виступав як частина державного знаку Королівства Польського (срібного орла на червоному щиті) і повинен був